Через пандемію зарубіжні інвестори відклали в Києві старт декількох масштабних житлових проектів

Підписуйтесь на Telegram канал МЕтри
photo_2020-12-10_11-41-56

У зв'язку з пандемією, намічений на 2020 рік старт декількох масштабних житлових проектів в Києві за участю іноземних інвесторів був відкладений на невизначений термін.

Про це повідомив керуючий партнер Caspian Service в Україні Чингіз Кішіев.

Крім тривалого карантину, і пов'язаною з ним невизначеністю, ще однією важливою причиною припинення планів іноземних інвесторів експерт вважає незавершеність реформи Державної архітектурно-будівельної інспекції.

Він вважає, що обсяг іноземних інвестицій в первинний ринок житла України багато в чому буде залежати від ефективності проведених реформ в сфері містобудування, реалізації планів з ревіталізації промислових зон і реконструкції застарілого житлофонду, а також від розвитку іпотеки, загальної економічної і політичної ситуації в країні.

«Іноземним інвесторам, які готові інвестувати в житлове будівництво України, дуже важливі прозорі і зрозумілі умови ведення бізнесу, установка нових правил, які дозволять реалізувати амбітні і знакові проекти не тільки для України, а й для всього пострадянського простору», - сказав Чингіз Кішіев.

Чингіз Кішіев звернув увагу, що на сьогоднішній день в українському житловому сегменті нерухомості представлено всього лише близько 10 іноземних девелоперів, які реалізовують власні проекти, або проекти в партнерстві з українськими компаніями. При цьому 4 з них працює безпосередньо в Києві.

За його прогнозами, в 2021 році, якщо не виникне якихось форс-мажорних обставин, в Києві і найближчому передмісті намічений старт десяти масштабних проектів житлового будівництва загальною площею близько 500 тис. кв. м, повне або часткове фінансування яких буде здійснюватися іноземними інвесторами. Загальна сума інвестицій в будівництво нових проектів в 2021 році може перевищити 20 млн доларів.

Говорячи про потенційні можливості іноземного будівельного девелопменту в Україні, експерт розповів, що при сприятливій політико-економічній кон'юнктурі, створеним дієвим можливостям із залучення іноземного капіталу, в перспективі 5-10 років до 1/3 всього нового житла буде реалізовуватися за участю іноземних компаній.

«У перспективі декількох років, при оптимальних умовах для бізнесу, обсяг іноземних інвестицій в житловий сектор України може збільшиться в кілька разів - до 100-120 млн доларів на рік», - зазначив Чингіз Кішіев.

Він також назвав 5 головних причин, що дозволяють говорити про високий потенціал українського ринку будівництва житла для іноземних компаній: 1) відносно висока, за мірками країн ЄС, США та Канади, прибутковістю проекту: до 25% в сегменті комфорт-класу і до 40% в категорії елітного житла, 2) можливість реалізувати знаковий і сучасний проект, встановивши нові якісні стандарти для всього українського ринку, 3) очікуване завершення реформ в містобудуванні, заснованих на створенні прозорих умов для роботи девелопера, 4) розвиток іпотечного кредитування, що може дозволити більшій кількості громадян стати власниками нових квартир, 4) ментальна особливість українців, які націлені стати власниками житла, а не орендарями, 5) висока потреба населення України у власному якісному житлі.

За його словами, іноземні девелопери, реалізовуючи свої проекти за сучасними стандартами якості будівництва, здатні каталізувати перехід українських компаній на активне впровадження нових технологій, що використовуються в будівництві. Це BIM-технології (інформаційне моделювання будівель при використанні інтелектуальних 3D-моделей), нові стандарти енергозбереження та екологічної «чистоти», застосування штучного інтелекту, використання роботизації та ін.

Крім цього, особливе місце займають створення еко-системи майбутнього житлового комплексу: гармонія зовнішнього вигляду житлових будинків з навколишнім і внутрішнім простором забудови району. Також, якщо це буде потрібно, нове будівництво стане «локомотивом» якісних змін існуючої системи міста.

«Зараз у світі одна з головних тенденцій будівництва житла - це формування нового середовища життя, яке потягне і зміну менталітету городян. Велике місто, столиця перестає бути історичним лабіринтом, адміністративно-промисловим хабом, воно стає «зручним», комфортним для життя. Місто стає універсальним простором, в якому враховані інтереси більшості його жителів», - підкреслив експерт.