Юрій Карпенко: «Для підтримки гарного балансу необхідно виходити на зовнішні ринки»

Підписуйтесь на Telegram канал МЕтри
Karpenki 1 2011

Будівельна галузь України в 2017 році продемонструвала помітне зростання. Наскільки стійким воно виявиться? Як варто розвивати компанію в нестабільних умовах вітчизняного будівельного ринку? Про це кореспонденти порталу нерухомості «МЕтри» та редакції журналу Prof Build спілкувалися з директором групи компаній «Основа» Юрієм Карпенко.

Група компаній «Основа» - одна з найбільш високотехнологічних на будівельному ринку України, якій довіряли будівництво складних об'єктів в столиці та інших містах нашої країни. Проте, з початку 2000-х Ви активно розвиваєте власне виробництво будматеріалів, конструкцій і устаткування. Чи можна сказати, що якесь із цих напрямків стало пріоритетним для Вас чи вся справа в синергії?

Дійсно, нам постійно доводиться освоювати нові виробничі напрямки. Однак хочу сказати, що виробництво будматеріалів ─ не наш основний профіль. Швидше, ці напрямки можна розглядати як допоміжні. Вся справа в тому, що відсутність відповідної якості будівельних матеріалів змушує нас самостійно заповнювати подібні прогалини.

Чи плануєте далі розвивати виробництво бетону, розпочате на початку 2000-х?

Для подальшого розвитку даного напрямку потрібно мати відповідну сировинну базу. Більш того, нам немає сенсу конкурувати з існуючими виробниками бетону. Справа в тому, що нам потрібен був спеціальний бетон підвищеної якості, якого на той момент в Києві ще не було. Зараз вже багато виробників досягли такого рівня якості. Цей проект був розрахований на 15 років і на сьогоднішній день вже повністю виконав свою місію.

А що скажете про виробництво металоконструкцій?

В цей напрямок були вкладені досить серйозні інвестиції, і його ще не можна вважати повністю вичерпаним. Ніша середніх і важких металоконструкцій в Україні поки недостатньо розвинена, і немає відповідної пропозиції. Хоча в майбутньому, якщо кон'юнктура ринку зміниться, ми не виключаємо продаж даного активу.

У будь-якому випадку, пріоритетним напрямком для групи «Основа» залишається безпосередньо будівництво.

Група «Основа» має потужний ресурс і величезний досвід реалізації серйозних об'єктів, в тому числі в якості генпідрядника. Однак «Основа» вважає за краще не входити в девелоперський бізнес. Хоча відомо багато прикладів, коли українські виробничі групи пробують себе на цьому поприщі. Чому ж таке велике об'єднання залишається байдужим до даного напрямку?

Девелоперський бізнес - це однозначно не наш напрямок. Для цього потрібен відповідний фінансовий і кадровий ресурс, без якого не варто входити в цей бізнес. Ми продовжуємо позиціонуватися більше як підрядна організація. Втім, у майбутньому, при певному збігу обставин, можливо, ми звернемо увагу на цей вид діяльності.

«Основа» успішно реалізувала проекти не тільки в нашій країні, а й далеко за її межами. Наскільки активно сьогодні компанії групи ведуть свою діяльність в країнах ближнього і далекого закордону?

Дійсно, наші підприємства були задіяні при реалізації проектів в СНД, ЄС та інших країнах. Найбільш активно ми працювали в Російській Федерації та Республіці Білорусь. Однак у Росії в силу зрозумілих причин ми не ведемо діяльності вже майже 5 років. У Білорусі останній проект закінчили 2 роки тому, так як там спостерігається певний спад і держава намагається підтримувати місцеві білоруські компанії.

В даний час ми реалізуємо відносно невеликі проекти в Польщі.

Чим привабливий цей ринок?

На ринку цієї країни затребуваність в будівельниках величезна. І незважаючи на те, що безліч компаній з усієї Європи намагаються отримати замовлення в Польщі, там є ще місце і для українських підприємств. Замовники інфраструктурних об'єктів в цій країні шукають підрядників. Великі європейські компанії отримують великі об'єкти: автостради, мости тощо. У той же час польські компанії в пошуках більш прибуткового ринку переміщуються в Німеччину або, скажімо, скандинавські країни. Тому невеликі розв'язки і інші не масштабні інфраструктурні об'єкти в Польщі зараз можуть отримати і українські компанії.

Як Ви вважаєте, чи є сенс українським будівельним компаніям докладати зусиль для виходу на зовнішні ринки, чи буде продуктивніше зосередитися на внутрішньому?

Тут я б відштовхувався від поточної ситуації. Якщо внутрішній ринок не дає можливості завантажити на повну потужності підприємств, то, безумовно, варто шукати можливості для виходу на зовнішні. Ринки різних країн мають властивість коливатися по-різному, їх піки і падіння не збігаються в часі. Зараз ми очікуємо подальше зростання в українській будівельній галузі, але за умови стабільної ситуації в політиці. Тому для підтримки гарного балансу на випадок кризових ситуацій в Україні, безумовно, краще мати можливість працювати і поза нашою країною.

Останнім часом, незважаючи на складну економічну та політичну ситуацію в країні, ми спостерігаємо активізацію промислового будівництва. А в житловому секторі темпи будівництва деякі експерти навіть називають «загрозливими». Як би Ви охарактеризували поточну ситуацію на нашому будівельному ринку?

Ми продовжуємо спостерігати в Києві приплив населення. Треба сказати, подібна ситуація характерна не тільки для України. Таке часто спостерігається в країнах третього світу. А ось задоволення попиту по квартирах зараз ще далеко від повного насичення, тому зростання житлового будівництва ще триватиме.

Також потрібно розуміти, що будівництво житла ─ це ще далеко не все будівництво. Обов'язково піде слідом будівництво комунальної, транспортної, соціальної інфраструктур. Місцеві органи влади просто будуть змушені фінансувати зведення шкіл, амбулаторій, спорткомплексів, дитячих садків, паркінгів та інших необхідних об'єктів. Тим більше що і можливостей у них для цього тепер більше.

Уряд продовжить реалізовувати й проекти загальнодержавного значення.

Таким чином, я впевнений, що найближчим часом для будівельних підприємств в Україні замовлень буде досить.

Чи має «Основа» стратегію розвитку на випадок можливих «потрясінь» на будівельному вітчизняному ринку?

Як я вже сказав, важливо не зациклюватися виключно на ринку однієї країни. Показово, що сьогодні в Європі спостерігається дефіцит не тільки робочої сили, там відчувається брак і інженерних кадрів. Пояснюється це тим, що інженерну освіту в країнах Європейського Союзу отримати непросто, працювати на цьому терені нелегко, при цьому зарплати не найвищого рівня. В результаті відповідних кадрів на ринку праці стає все менше. Утворюється пробіл.

Яким чином можна його заповнити?

Високий інженерний кадровий потенціал - це якраз те, що вигідно відрізняє нашу компанію від багатьох інших. Далеко не в кожному будівельному об'єднанні в Україні, та й за її межами, є достатня кількість проектних груп, технічних лабораторій тощо. Маючи в своєму розпорядженні інтелектуальний ресурс, ми намагаємося заробити гроші на тому, щоб в кожному окремому випадку знайти найбільш витончене технічне рішення. Адже витончене рішення - це означає менше витрат матеріалів, менше грошових витрат і, як наслідок, більш високий заробіток на інтелекті та виконанні. Пошук такого рішення завжди виправданий як за кордоном, так і в Україні.