За 2 роки в Україні оновлено близько 50 державних будівельних норм. У Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України впевнені, що нові державні будівельні норми - це безпека і комфорт людей. Тому одне з пріоритетних завдань Мінрегіону - їх перегляд та оновлення відповідно до сучасних рішень та технологій.
Про це розказав заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Лев Парцхаладзе в ефірі “Радіо: НВ”.
“За останні 2 роки Мінрегіон дуже активізував роботу з перегляду ДБН. Бо досі у наших ДБН залишалися чинними норми, які були впроваджені ще в Радянському Союзі. Наприклад, обов’язкове влаштування сміттєпроводів у багатоповерхівках або господарських майданчиків для вибивання килимів. Ми прибрали ці та багато інших неактуальних вимог”, - наголосив він.
Парцхаладзе розповів, що новими нормами ДБН змінюються не лише вимоги, а й вводяться нові принципово важливі поняття та практики, які сьогодні запроваджуються у багатьох країнах Європи та світу. Наприклад, “блакитні лінії” забудови, які визначають висотність будівель у тому чи іншому населеному пункті. Вони регулюють силует і поверховість будівель та сприяють збереженню гармонійного вигляду міст. “Тепер у генплані кожного міста має обов’язково бути окремий розділ - “блакитні лінії”, в якому чітко прописується можлива висотність забудови”, - пояснив заступник міністра.
Також було введено поняття “зелені лінії” та “жовті лінії” забудови, які регулюють забудову у зелених зонах та обмежують забудову з метою безпеки відповідно. Норми містяться у новому ДБН “Планування і забудова територій”, який вступив в дію з 1 вересня 2018 року.
Крім того, був розроблений та з 1 квітня офіційно набув чинності новий ДБН “Інклюзивність будівель і споруд”, який ввів обов’язкове запровадження безбар’єрного простору в Україні. Він містить близько 100 якісних змін для безпеки і комфорту кожного, у першу чергу, людей з інвалідністю з порушеннями опорно-рухового апарату, зору, слуху, розумової діяльності та інших маломобільних груп: людей похилого віку, батьків з маленькими дітьми, вагітних жінок. Тепер, за новими нормами всі будинки та споруди в Україні, а також необхідна інфраструктура повинні обов’язково проектуватися з елементами доступності. Впровадження цього ДБН є вагомим кроком до створення реального безбар’єрного середовища в Україні і є однією із першочергових вимог у зв’язку з ратифікацією Конвенції ООН про права людей з інвалідністю та Угоди про Асоціацію з ЄС.
Суттєві зміни також відбулися у галузі дорожнього будівництва. 1 вересня 2018 року в дію вступив новий ДБН “Вулиці і дороги населених пунктів”, яким було введено низку принципово якісних змін для безпеки і комфорту людей, зокрема:
- можливість звуження ширини смуг руху на дорогах;
- обов’язкове встановлення спеціальних захисних огороджень на зупинках громадського транспорту;
- обов’язкове облаштування острівців безпеки на нерегульованих переходах;
- обов’язкове влаштування велодоріжок та велосмуг та інші зміни.
На поточний рік заплановано переглянути ще близько 20 державних будівельних норм.
За 2 роки в Україні оновлено 50 державних будівельних норм
3,424
Telegram
За 2 роки в Україні оновлено близько 50 державних будівельних норм. У Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України впевнені, що нові державні будівельні норми - це безпека і комфорт людей. Тому одне з пріоритетних завдань Мінрегіону - їх перегляд та оновлення відповідно до сучасних рішень та технологій.
Про це розказав заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Лев Парцхаладзе в ефірі “Радіо: НВ”.
“За останні 2 роки Мінрегіон дуже активізував роботу з перегляду ДБН. Бо досі у наших ДБН залишалися чинними норми, які були впроваджені ще в Радянському Союзі. Наприклад, обов’язкове влаштування сміттєпроводів у багатоповерхівках або господарських майданчиків для вибивання килимів. Ми прибрали ці та багато інших неактуальних вимог”, - наголосив він.
Парцхаладзе розповів, що новими нормами ДБН змінюються не лише вимоги, а й вводяться нові принципово важливі поняття та практики, які сьогодні запроваджуються у багатьох країнах Європи та світу. Наприклад, “блакитні лінії” забудови, які визначають висотність будівель у тому чи іншому населеному пункті. Вони регулюють силует і поверховість будівель та сприяють збереженню гармонійного вигляду міст. “Тепер у генплані кожного міста має обов’язково бути окремий розділ - “блакитні лінії”, в якому чітко прописується можлива висотність забудови”, - пояснив заступник міністра.
Також було введено поняття “зелені лінії” та “жовті лінії” забудови, які регулюють забудову у зелених зонах та обмежують забудову з метою безпеки відповідно. Норми містяться у новому ДБН “Планування і забудова територій”, який вступив в дію з 1 вересня 2018 року.
Крім того, був розроблений та з 1 квітня офіційно набув чинності новий ДБН “Інклюзивність будівель і споруд”, який ввів обов’язкове запровадження безбар’єрного простору в Україні. Він містить близько 100 якісних змін для безпеки і комфорту кожного, у першу чергу, людей з інвалідністю з порушеннями опорно-рухового апарату, зору, слуху, розумової діяльності та інших маломобільних груп: людей похилого віку, батьків з маленькими дітьми, вагітних жінок. Тепер, за новими нормами всі будинки та споруди в Україні, а також необхідна інфраструктура повинні обов’язково проектуватися з елементами доступності. Впровадження цього ДБН є вагомим кроком до створення реального безбар’єрного середовища в Україні і є однією із першочергових вимог у зв’язку з ратифікацією Конвенції ООН про права людей з інвалідністю та Угоди про Асоціацію з ЄС.
Суттєві зміни також відбулися у галузі дорожнього будівництва. 1 вересня 2018 року в дію вступив новий ДБН “Вулиці і дороги населених пунктів”, яким було введено низку принципово якісних змін для безпеки і комфорту людей, зокрема:
- можливість звуження ширини смуг руху на дорогах;
- обов’язкове встановлення спеціальних захисних огороджень на зупинках громадського транспорту;
- обов’язкове облаштування острівців безпеки на нерегульованих переходах;
- обов’язкове влаштування велодоріжок та велосмуг та інші зміни.
На поточний рік заплановано переглянути ще близько 20 державних будівельних норм.