kvartyra3 Що потрібно зробити, щоб почати бізнес у своїй квартирі – перевести житлове приміщення у нежитлове. На це питання відповів заступник директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА та начальник управління адміністративних послуг Юрій Тацій на своїй сторінці у Facebook. Він наголосив, що у Києві цей процес був спрощений згідно з рішенням Київської міської ради «Про дерегуляцію та спрощення порядку переведення житлових будинків і житлових приміщень в нежитлові в місті Києві» від 23.07.15. Юрій Тацій зауважив, що дозвіл на перепрофілювання житлового приміщення на нежитлове надає Департамент містобудування та архітектури КМДА. Заявнику необхідно подати такі документи до ЦНАПу: ☑нотаріально завірені копії документів, які підтверджують право власності на житлове приміщення. У разі, якщо користування приміщенням спільне, то надаються нотаріально завірені правовстановлюючі документи всіх співвласників; ☑матеріали технічного обстеження житлового приміщення, підготовлені сертифікованими експертами та згідно з вимогами чинного законодавства. «Рішення Київради дійсно спростило процес зміни функціоналу приміщення 5 років тому. Однак протягом цього часу законодавство також оновлювалось і вдосконалювалось. Крім процедури, передбаченої міською радою, перевести житлове приміщення у нежитлове кияни можуть шляхом отримання містобудівних умов та обмежень на реконструкцію без отримання дозволу на перепрофілювання», - зазначив експерт. При цьому важливо пам’ятати про деякі обмеження, встановлені згідно з ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки". Основні положення. Так, у житлових будинках забороняється розміщення: ▪ готелів, хостелів; ▪ пунктів з прийому вторсировини та магазинів, площа яких більша 1 тис. кв. м; ▪ спеціалізованих магазинів, які торгують м’ясом, рибою, овочами; ▪ ветеринарних клінік; ▪ громадських вбиралень; ▪ похоронних бюро; ▪ лазень, саун, а також хімчисток і пралень (окрім пунктів прийому та самообслуговування); ▪ підприємств, які перевищують допустимі рівні шуму та випромінювання; ▪ автоматичних телефонних станцій, більших за 100 кв. м; ▪ будівельних магазинів, які можуть призвести до забруднення території; ▪ лабораторій, стаціонарів, травмпунктів, відділень МРТ, дерматовенеричних, психіатричних, інфекційних та фтизіатричних кабінетів лікарів, рентгенівських кабінетів; ▪ майстерень з ремонту машин і взуття, площею понад 100 кв. м.