Що потрібно зробити, щоб почати бізнес у своїй квартирі – перевести житлове приміщення у нежитлове. На це питання відповів заступник директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА та начальник управління адміністративних послуг Юрій Тацій на своїй сторінці у Facebook.
Він наголосив, що у Києві цей процес був спрощений згідно з рішенням Київської міської ради «Про дерегуляцію та спрощення порядку переведення житлових будинків і житлових приміщень в нежитлові в місті Києві» від 23.07.15.
Юрій Тацій зауважив, що дозвіл на перепрофілювання житлового приміщення на нежитлове надає Департамент містобудування та архітектури КМДА. Заявнику необхідно подати такі документи до ЦНАПу:
☑нотаріально завірені копії документів, які підтверджують право власності на житлове приміщення. У разі, якщо користування приміщенням спільне, то надаються нотаріально завірені правовстановлюючі документи всіх співвласників;
☑матеріали технічного обстеження житлового приміщення, підготовлені сертифікованими експертами та згідно з вимогами чинного законодавства.
«Рішення Київради дійсно спростило процес зміни функціоналу приміщення 5 років тому. Однак протягом цього часу законодавство також оновлювалось і вдосконалювалось. Крім процедури, передбаченої міською радою, перевести житлове приміщення у нежитлове кияни можуть шляхом отримання містобудівних умов та обмежень на реконструкцію без отримання дозволу на перепрофілювання», - зазначив експерт.
При цьому важливо пам’ятати про деякі обмеження, встановлені згідно з ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки". Основні положення. Так, у житлових будинках забороняється розміщення:
▪ готелів, хостелів;
▪ пунктів з прийому вторсировини та магазинів, площа яких більша 1 тис. кв. м;
▪ спеціалізованих магазинів, які торгують м’ясом, рибою, овочами;
▪ ветеринарних клінік;
▪ громадських вбиралень;
▪ похоронних бюро;
▪ лазень, саун, а також хімчисток і пралень (окрім пунктів прийому та самообслуговування);
▪ підприємств, які перевищують допустимі рівні шуму та випромінювання;
▪ автоматичних телефонних станцій, більших за 100 кв. м;
▪ будівельних магазинів, які можуть призвести до забруднення території;
▪ лабораторій, стаціонарів, травмпунктів, відділень МРТ, дерматовенеричних, психіатричних, інфекційних та фтизіатричних кабінетів лікарів, рентгенівських кабінетів;
▪ майстерень з ремонту машин і взуття, площею понад 100 кв. м.
