У другому півріччі 2020 року активність на ринку офісної нерухомості в Україні знаходиться на значно нижчому рівні ніж була до початку пандемії COVID-19. Більшість орендаторів запровадили практику віддаленої роботи для своїх працівників, такий формат триватиме невизначений час. Попит на площі залишається на низькому рівні.
Про це йдеться у звіті Національного банку України про фінансову стабільність за грудень 2020 року.
Аналітики НБУ вказують на те, що нові угоди на ринку комерційної нерухомості укладаються лише у виняткових випадках, старі – продовжуються на менші площі або ж за нижчими ставками. Від початку пандемії ринок офісів – це ринок орендаря, і власники площ вимушені йти на поступки, щоб підтримувати попит. Це вже позначилося на ставках: на кінець першого півріччя ціна оренди офісних площ втратила до 10% р/р.
«Ставки змушує падати і зростання вакантності, що надалі лише підігріватиметься пропозицією нових офісних площ. За 2020–2021 роки пропозиція сумарно поповниться майже на 8% нових площ. Навіть після повернення до звичного режиму роботи для повного відновлення цього сектору знадобиться щонайменше один рік», - вважають аналітики Нацбанку.
Водночас, за даними НБУ, ринку торгової нерухомості вдалося встояти. Цьому сприяли зростання доходів та гнучкість карантинних обмежень. «Попри те, що відвідуваність торговельних центрів дещо впала, середній чек, навпаки, виріс, адже споживачі почали більше планувати покупки. У деяких сегментах роздрібної торгівлі товарообіг навіть кращий за показники минулого року. Вплив пандемії був найменше відчутний для ритейлерів, що пропонують продовольчі товари, одяг та електроніку», - зазначили фахівці українського центробанку.
А от сфера розваг зазнала найбільших втрат. Втім, як вважають в НБУ, це навряд чи спричинить структурну трансформацію пропозиції, адже споживчі звички мають відновитися разом зі зняттям карантинних обмежень. Передусім через сегмент розваг вакантність на ринку зросла на 5.4 відсоткових пунктів р/р. Ставки на площі знизилися, тоді як змінна частка, що залежить від товарообігу, у загальних рентних платежах зросла.
Подальший стан комерційної нерухомості залежить від тривалості пандемії. Втім, як і для житлової нерухомості, цей сектор поки не є джерелом ризиків для стабільності банківської системи. Частка компаній сектору в кредитному портфелі банків є несуттєвою і складає близько 2.1%. Проте нові ризики сегмента спонукатимуть банки консервативніше оцінювати проєкти з будівництва та купівлі комерційної нерухомості.
