З 1 січня 2021 року набув чинності Закон України «Про національну інфраструктуру геопросторових даних», який встановлює єдині вимоги до створення різноманітних географічних матеріалів – карт, кадастрів, аналітично-інформаційних систем, а також забезпечує публічний доступ до геопросторових ресурсів. Це, зокрема, дозволить Україні створити кращі умови для розвитку будівельного бізнесу за рахунок спрощення комунікації з держустановами.Про це написав заступник директора Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації Юрій Тацій на своїй сторінці у Facebook.
«До 2021 року у створенні інфраструктури таких даних були відсутні єдині технологічні вимоги. Тому різногалузеві кадастри та інші геоінформаційні системи розроблялись в різних системах координат, з різними вимогами до графічних та семантичних даних, що перешкоджало інтероперабельності створених ресурсів один з одним і призводило до їх незручності у користуванні», - написав він.
Введений закон встановлює принципи створення такої інфраструктури, зокрема, які елементи обов’язково повинні містити геопортали та які дані необхідно відобразити. Важливим аспектом документу є вимога оприлюднення та відкриття цієї інформації у мережі Інтернет.
Між тим, закон також передбачає моніторинг створення та розвитку геопросторової інфраструктури на предмет помилок, неточностей або неповної інформації.
Посадовець навів перелік результатів, які можна очікувати від впровадження закону:
- Наочні та зрозумілі геопросторові портали з великою кількістю інформації, яка в реальному часі оновлюється за допомогою інтеграції з різними державними реєстрами та іншими інформаційними ресурсами. Тобто, українці зможуть отримати всі необхідні дані, не виходячи з дому та не звертаючись до державних установ.
- Виконання чітких вимог під час розробки геоінформаційних систем дозволить зробити їх якіснішими, а отже зберегти грошові ресурси на подальшому обслуговуванні.
- Забезпечення обміну інформацією між різними порталами дасть змогу мінімізувати ризик помилки, яка могла би статися, якби дані з однієї системи в іншу вносились людиною.
- В рамках держави або окремого міста дає змогу зекономити величезну кількість ресурсів, тому що прибираються реєстри та записи, які дублюються. Адже технічна підтримка та утримання цих «дублікатів» потребують як фінансових витрат, так і людських резервів.
