Українські будівельники не хочуть працювати в Ізраїлі

27

Українці не надто зраділи перспективам, які відкрила перед ними Україно-Ізраїльська міждержавна угода про тимчасове працевлаштування українських громадян на будівельному ринку Ізраїля. Попри очікування, в Україні так і не вишикувались черги бажаючих підзаробити на ізраїльських будмайданчиках.

За повідомленням Державної служби зайнятості України, станом на 23 жовтня в країні зареєстровано лише 123 заявки від бажаючих попрацювати будівельниками в Ізраїлі. Зокрема, у Вінницькій області зареєстровано всього 16 заявок, Одеській - 15, Хмельницькій - 14. Натомість у Києві, Закарпатській та деяких інших областях, взагалі не зареєстровано жодного кандидата. А часу на підбір робітників залишилось не так вже й багато.

«Відбір працівників для роботи в будівельній галузі здійснюється за такими професіями як опалубник, арматурник, лицювальник-плиточник та штукатур. Всі заходи, необхідні відповідно до Угоди та Протоколу про Імплементацію, будуть здійснюватися таким чином, щоб працівники змогли прибути до Ізраїлю та приступити до роботи не пізніше січня 2018 року», - зазначають в ДСЗ України.

У неофіційних розмовах співробітники центрів зайнятості визнають, що запропоновані умови легального виїзду на заробітки до Ізраїлю не викликають оптимізму в українських будівельників. Серед причин називають значні витрати при оформленні, переїзді та проживанні на фоні не надто великих коштів, які заробітчани зможуть пересилати своїм сім’ям.

В прес-службі Державної служби зайнятості не спроміглися дати пряму відповідь щодо розмірів оплати праці та термінів трудових договорів, які пропонують ізраїльські роботодавці українським будівельникам. Так само у ДСЗ не змогли надати конкретну інформацію і щодо соцпакета, який буде надано українським гастарбайтерам.

Тож, кореспондент порталу «МЕтри» у якості кандидата спробував самостійно дізнатись про умови офіційного працевлаштування на ринку праці Ізраїлю. Інформація, яку він отримав у центрі зайнятості приголомшила, оскільки деякі умови працевлаштування в рамках міжурядової Українсько-Ізраїльської угоди можна охарактеризувати як такі, що межують з дискримінаційними.

Так це чи ні, судіть самі. Перш за все, українському заробітчанину доведеться витратитись на оформлення документів.

У Державній службі зайнятості проінформували: «Максимальні платежі працівника, пов’язані з процесом його працевлаштування, не перевищуватимуть 3688,57 ізраїльського шекеля чи зміненої суми відповідно до ізраїльського законодавства щодо процедури працевлаштування чи контролю за зайнятістю. Ця сума включатиме витрати, пов'язані з проходженням медичного огляду, одержанням довідки про відсутність судимості, плату (в разі необхідності) за переклад офіційних документів».

Водночас, у центрі зайнятості звернули увагу на те, що оформлення документів при подачі заявки, на які потенційний гастарбайтер витратить близько 28 тисяч гривень, зовсім не гарантує запрошення на роботу. Йому легко можуть відмовити, але й витрачених грошей вже не повернуть.

Якщо ж кандидату пощастить і запрошення на роботу таки надійде, то після укладання контракту (на термін від 1 до 5 років) йому ще доведеться з власної кишені заплатити за авіаквиток до Ізраїлю.

По прибуттю до місця роботи український заробітчанин може розраховувати на 5 000 шекелів (38 тис. грн.). Це мінімальна зарплата при повній ставці, що передбачає 186 відпрацьованих годин на місяць. Втім, на руки їх працівник не отримає, оскільки з цих грошей в нього вирахують місцевий податок на прибуток та внесок у ізраїльський фонд державного соціального страхування.

Також щомісячно із зарплати відраховуватимуть до 120 шекелів на медичне страхування.


style="display:block"
data-ad-client="ca-pub-9741245110162742"
data-ad-slot="1065905671"
data-ad-format="auto">



Але і після цього грошей в повному обсязі заробітчани на руки не отримуватимуть. Щоразу із зарплати згідно з ізраїльським законодавством додатково відраховуватимуть певну суму у спеціальний депозитний фонд (на сьогодні – близько 700  шекелів). Їх потім повернуть при остаточному виїзді з Ізраїлю, але з відрахуванням 15% податків і банківських зборів та з урахуванням отриманих відсотків на депозиті. Хоча, у випадку, скажімо, депортації можуть і не повернути. Бо витрати, пов’язані з нею, покриватимуться саме за рахунок депозитної суми.

За житло гастарбайтерам в Ізраїлі теж доведеться платити з власної кишені. Навіть якщо це буде щось на зразок причепа з двоярусними ліжками на 6 чоловік, плата за житло може сягати 550 шекелів (до 4000 грн.).

Взагалі українці мають чітко засвоїти, що в Ізраїлі платити доведеться практично за все. Скажімо, за воду та електрику під час проживання з кожного працівника передбачена щомісячна плата до 90 шекелів (680 грн.).

Зрозуміло, що харчуватимуться працівники з України також за власний рахунок.

В таких умовах українцям доведеться пропрацювати два-три місяці, аби лише компенсувати витрати на оформлення та переліт до свого роботодавця. А далі старанно працювати, пам’ятаючи, що з самого початку перебування в Ізраїлі над ними, як Дамоклів меч, висить депортація. Будь-який спір, що може виникнути між працівником та роботодавцем, має вирішуватись згідно з законодавством Ізраїлю та відповідними Ізраїльськими механізмами та процедурами. Але якщо працівник звільниться (що в разі спору дуже ймовірно), то йому невідкладно треба буде повернутися в Україну за власний рахунок. Інакше його депортують. Чи насмілиться в таких умовах вінницький штукатур позиватись до свого Ізраїльського роботодавця?

Після закінчення терміну трудового договору українські заробітчани в будь-якому випадку змушені будуть повернутися на Батьківщину. Подальше перебування в Ізраїлі для них стає неможливим навіть в якості туриста.

При цьому, як пояснили у центрі зайнятості, з точки зору нарахування пенсії, роки, відпрацьовані на ізраїльських роботодавців будуть втрачені для українців, оскільки вони не будуть зараховані їм в трудовий стаж на Батьківщині.

Таким чином більш привабливим для українських заробітчан на сьогоднішній день виглядає самостійне працевлаштування в країнах східної та центральної Європи.

Зокрема, заступник директора з економічних питань будівельної компанії «АЛП-БУД» Сергій Гірченко вказує на те, що певною популярністю серед українських будівельників – заробітчан, наразі користується Чехія, Польща, Словаччина тощо.

«Такі країни як Чехія, Польща, Словаччина, Угорщина вже залучають кваліфікованих українських будівельників на свої внутрішні ринки праці, де рівень зарплат в рази більший за той, що наразі існує в нашій країні. А близьке географічне розташування дозволяє українським заробітчанам регулярно навідувати сім’ї під час відпусток та свят», - зазначив експерт.

Надто повільне зростання рівня заробітних плат в будівництві на фоні обвальної девальвації національної валюти 2014-2016 років та росту цін призвело до стійкої тенденції відтоку кваліфікованих фахівців будівельних професій з країни.

«Втім, рівень оплати праці в Україні попри незначне зростання залишається на такому низькому рівні, що я впевнений, знайдуться бажаючі поїхати і до такої віддаленої від нас країни, як Ізраїль», - резюмував Сергій Гірченко.



Продаж будинків
Продаж квартир

Підпишись на новини від me3.com.ua