У новому ДБН В.1.1-45:2017 “Будівлі і споруди в складних інженерно-геологічних умовах. Загальні положення” розширені вимоги до захисту будівель і споруд від негативних геологічних явищ, а саме можливості їх безпечного проектування, зокрема, на слабких та карстових грунтах. Це сприяє підвищенню надійності і безпеки будівель, які споруджуються на таких територіях, а також зменшенню їх експлуатаційних витрат.
Про це порталу нерухомості «МЕтри» повідомив заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Лев Парцхаладзе.
“У попередніх нормах містилися вимоги лише до найбільш поширених складних умов, на яких проектувалися будівлі, враховуючи підвищені вимоги до безпеки та захисту. Це підроблювальні території, в товщі яких видобуваються корисні копалини і у зв’язку з цим є певні ризики, та просідаючі грунти. Проте зовсім не враховувалися, наприклад, слабкі грунти, які поширені у річкових заплавах, заторфовані, замулені та інші у прибережних зонах. Поза увагою лишалися карстонебезпечні території, які переважають у степовій зоні та містяться і в інших областях України, зокрема, Рівненській, Одеській, Полтавській тощо. Будівництво на них без спеціальних вимог до захисту є небезпечним. І новий ДБН, який вступив в дію, містить ці вимоги”, - сказав заступник міністра.
За словами Лева Парцхаладзе, такі зміни сприяють підвищенню безпеки та надійності будівель та споруд, що проектуються у складних інженерно-геологічних умовах, та мінімізують вплив негативних геологічних процесів та явищ.
Оновлений ДБН вже діє. Був розроблений Державним науково-дослідним інститутом будівельних конструкцій на заміну ДБН В.1.1-5-2000 “Будинки і споруди на підроблюваних територіях і просідаючих грунтах Частина II. Будинки і споруди на просідаючих грунтах”.
