Перші реалізовані проекти з реконструкції застарілого житла в Україні можуть почати з’являтися вже через 3-4 роки. Для цього потрібно, у першу чергу, щоб нова майбутня Верховна Рада проголосувала за новий законопроект “Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду”, розроблений Міністерством регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України.
Про це розповів заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Лев Парцхаладзе у інтерв’ю виданню “OBOZREVATEL”.
“По-перше, треба, щоб у Раді підтримали новий законопроект про реконструкцію “хрущовок”, тому ми чекаємо нових народних депутатів, новий Кабмін, який і внесе цей проект. Після цього місцева влада повинна розробити програму такої комплексної реконструкції. Сподіваюся, що 3-4 роки - і ми побачимо перший результат”, - сказав він.
Парцхаладзе розповів, що чинний на сьогодні закон “Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду” 2006 року виявився неефективним і так і не запустив процес реновації “хрущовок” на практиці. “Ухвалений у 2006 році закон не дає можливості вирішити проблему. Перша причина — в ньому прописано обов'язкову згоду на переселення всіх 100% людей, які проживають там. Крім того, прописаний коефіцієнт 1,5 — якщо у вас квартира площею 100 квадратних метрів, то вам необхідно надати площу 150 квадратних метрів. Такої економічної можливості немає”, - пояснив заступник міністра. Тому Мінрегіоном спільно з Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст “Діпромісто” імені Ю. Білоконя та за активної участі експертів, фахівців та громадськості був розроблений новий ефективний законопроект.
Парцхаладзе наголосив на тому, що проблема застарілого житла в Україні загострюється з кожним роком і потребує першочергового вирішення. Адже вже із близько 1 млрд кв. метрів житлового фонду приблизно 70-80% мають застарілий інфраструктурний стан.
Довідково:
Новий законопроект щодо комплексної реконструкції застарілого житлового фонду має на меті вирішити максимальну кількість проблемних питань, щоб нарешті розпочати процес реконструкції кварталів застарілого житла на практиці. Зокрема:
· враховує можливість здійснення реконструкції застарілого житла різної поверховості, а не лише до 5 поверхів;
· визначає замовниками проектів реконструкції виконавчі органи сільських, селищних та міських рад;
· розширює перелік можливих джерел фінансування проектів;
· визначає алгоритм прийняття рішення щодо реконструкції або знесення;
· удосконалює процедуру видачі компенсації власникам застарілого житла;
· передбачає різні можливі варіанти відселення жителів під час реконструкції, максимальну відстань, на яку відбуватиметься відселення, та інші питання.
